Міністерство культури Польщі ліквідовує державні медіакомпанії
Міністерство культури та національної спадщини Польщі вирішило ліквідувати державні медіакомпанії Telewizja Polska S. A., Polskie Radio S. A. та Polish Press Agency S. A. До такого кроку відомство вдалося у зв’язку з рішенням президента Республіки Польща призупинити фінансування державних ЗМІ. Про це в мережі X повідомив новий міністр культури та національної спадщини Польщі Бартоломей Сенкевич.
«У ситуації, що склалася, такі дії дозволять забезпечити безперервну роботу цих компаній, провести необхідну реструктуризацію та запобігти вивільненню працівників у вищевказаних компаніях через відсутність фінансування», — зазначив Сенкевич.
Водночас міністр наголосив, що стан ліквідації медіакомпаній може бути скасований їхнім власником — міністерством культури — у будь-який час.
1600 каналов в SD, HD и 4K.
70 тысяч фильмов и сериалов в медиатеке.
Базовый - 2.49$
Взрослый - 0.99$
Спортивный - 0.99$
VIP ALL - 3.49$
Промокод alensat
скидка 30%
Нацрада зареєструвала британський канал та канал телеторгівлі «ТЮСО»
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала 2 телемовника. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 28 грудня.
Регулятор зареєстрував британський телеканал TLC, як іноземне лінійне медіа.
Його правовласником є «Дискавері Корпорет Сервісес Лімітед» (Discovery Corporate Services Limited). Країна походження і країна, з території якої здійснюється трансляція медіа, — Велика Британія. TLC — канал про стиль життя/відпочинок/здоров’я/подорожі. Транслюється вісьмома мовами для користувачів Греції, Ізраїлю, Латвії, Литви, Португалії, Сербії, Угорщини, України.
Також суб’єктом у сфері медіа, що здійснює мовлення без використання радіочастотного спектра (лінійне медіа), зареєструвався канал «ТЮСО» (юридична особа ПП «Тюсо»), який брав участь у конкурсі на державний мультиплекс МХ-7, однак не став переможцем. Канал телеторгівлі мовить через супутник.
Закону «Про медіа» — рік. «Репортери без кордонів» відзначили прогрес, однак закликали до змін щодо незалежності регулятора
Закон «Про медіа» відзначає свою першу річницю. «Репортери без кордонів» (RSF) відзначили покращення в українському медіапросторі, але водночас закликали до змін, аби зміцнити свободу преси в країні.
«Україна розпочала тривалий процес на користь свободи преси, який ознаменувався ухваленням десятків реформ за останні десять років, спрямованих на створення прозорого, незалежного та плюралістичного медіапростору. Закон "Про медіа" є найсвіжішим прикладом.
У час початку переговорів про членство в ЄС, RSF вітають прогрес України стосовно зміцнення та гармонізації її медійного законодавства з європейським правом. Але цей закон ще не досить досконалий, і однією з головних проблем залишається недостатня незалежність медіарегулятора. Його необхідно посилити якнайшвидше, щоби сприяти свободі преси», — зазначила керівниця відділу RSF у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє.
► Показать
На думку RSF, процес призначення членів медіарегулятора має бути змінений, щоб гарантувати повну незалежність рішень. Однак це можна зробити лише шляхом внесення змін до Конституції України, що неможливо в умовах воєнного стану.
Водночас для того, щоб узгодити закон з європейським законодавством, організація радить розширити визначення того, що є мовою ворожнечі, «яке наразі надто обмежене». Окрім цього, у 2024 році варто завершити спільну для представників онлайн-медіа та національного регулятора розробку критеріїв для точного визначення онлайн-медіа.
«Нарешті, медіа також мають докласти зусиль: кількість заявок на реєстрацію онлайн-медіа варіюється від регіону до регіону, але загалом залишається низькою. Наразі реєстрація є добровільною. Відсутність реєстрації унеможливлює участь у механізмах спільного регулювання та підвищує рівень відповідальності у разі порушення закону», — додали в RSF.
Проєкт «Сніданок.Вихідний» призупиняє свою роботу. Його ведучі продовжать співпрацю зі «Сніданком з 1+1»
Ранковий проєкт «Сніданок.Вихідний» телеканалу «1+1 Україна» оголосив про припинення роботи. Ведучі Валентина Хамайко, Олександр Попов та Ігор Циганик, який долучився вже після повномасштабного російського вторгнення, продовжать співпрацю зі «Сніданком з 1+1». Про це повідомила пресслужба «1+1 Україна».
«Ми дуже вдячні усій творчій команді та ведучим "Сніданку. Вихідний" за чудові суботні та недільні ранки, які ми провели разом. Проте турбулентний час диктує нам необхідність бути гнучкими, приймати часом складні рішення. Але ми не прощаємось із глядачами та сподіваюсь зустрінемось у нових форматах», — прокоментував генпродюсер “1+1 Україна” та директор телевізійного бізнесу Максим Кривицький.
Останній ефір ведучі «Сніданку. Вихідного» проведуть 31 грудня 2023 року в компанії четвірки ведучих «Сніданку з 1+1».
Про проєкт
► Показать
«Сніданок. Вихідний» — інформаційно-розважальний проєкт, який виходив на телеканалі «1+1», а згодом на «1+1 Україна» з 2 квітня 2016 року. Впродовж семи років кожних вихідних ведучі у прямому ефірі обговорювали актуальні теми, культурні новинки, цікаві події для всієї сім’ї, побутові лайфхаки, а також готували різноманітні страви та спілкувались із гостями студії.
Ранковий проєкт «Сніданок з 1+1» виходить щодня з 6:30 до 9:30 на телеканалі «1+1 Україна». Його незмінними ведучими є Руслан Сенічкін, Людмила Барбір, Неля Шовкопляс та Єгор Гордєєв.
«1+1 media» та Film.ua Group уклали угоду про спільне виробництво серіалів і повнометражних фільмів у 2024 році
Компанії «1+1 media» та Film.ua Group уклали масштабну угоду щодо спільного виробництва, дистрибуції та монетизації більш ніж 200 годин серіалів і двох повнометражних фільмів. Про це повідомила пресслужба Film.ua Group.
Команди груп прагнуть «налагодити індустріальне виробництво національного контенту, забезпечити українського глядача якісним новим аудіовізуальним продуктом і відновити індустрію виробництва».
► Показать
У Film.ua Group нагадують, що на початку 2023 року компанії підписали меморандум про спільне виробництво контенту та вже створили в межах угоди 80-серійний проєкт «Ловець снів». Його премʼєра відбудеться у 2024 році на каналі «1+1 Україна».
Цьогоріч також зʼявився проєкт «Жіночий лікар. Нове життя», що значно підвищив середні показники праймового слоту.
Співпраця медіагруп у 2024 році передбачатиме виробництво семи проєктів.
«Наша співпраця з "1+1 media" вже давно не обмежується виробництвом на замовлення каналів групи — ми співпрацюємо за різними напрямами, в тому числі щодо дистрибуції телеканалів тощо. Тепер наша співпраця переходить на новий рівень, де ми системно інвестуємо у виробництво контенту, оскільки розуміємо, що майбутнє за партнерством і колабораціями, а також тому що ми віримо в потенціал українського продукту та його економічну спроможність. Ми вдячні партнерам за співпрацю та пишаємось роботою з однодумцями задля процвітання українського ринку та України», — прокоментувала гендиректорка Film.ua Group Вікторія Ярмощук.
Команда німецького каналу ZDF потрапила під обстріл готелю Kharkiv Palace
Журналісти німецького телеканалу ZDF 30 грудня перебували в готелі Kharkiv Palace, пошкодженому внаслідок російського ракетного обстрілу міста. Про це йдеться на сайті телеканалу.
Усі співробітники залишилися неушкодженими. Троє з них у момент удару перебували у номерах на п’ятому поверсі, ще один у холі та останній — на 11 поверсі готелю. Водночас перекладачка команди зазнала травм у холі. З'ясувалося, що в неї зламане ребро і переломи хребців.
За словами адміністраторів Kharkiv Palace, того дня було здано 15 номерів, щонайменше десять з них — медійникам.
«Ми, як і більшість іноземців, ночували в готелях з надійним укриттям. Але виявилося, що в Україні немає безпечного місця», — зазначили в ZDF.
Головна редакторка телеканалу Беттіна Шаустен зазначила, що це була ще одна атака Росії на вільну пресу:
«Ми сподіваємося, що поранені колеги швидко одужають. ZDF продовжить висвітлювати війну проти цивільного населення України».
Телеканали розглядають можливість зміни формату марафону «Єдині новини», — МКіП
Українські телеканали розглядають можливість зміни формату загальнонаціонального марафону «Єдині новини». Про це т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив в інтерв'ю «Українському радіо», передає Укрінформ.
«Мені здається, що вже найближчим часом такі пропозиції будуть випрацювані», — сказав Карандєєв.
► Показать
При цьому він висловив переконання, що рішення про запровадження мовлення ключовими телерадіоорганізаціями у форматі телемарафону «Єдині новини» було надзвичайно актуальним на першому етапі війни.
«Коли взагалі зупинилася економіка України, коли зупинилися рекламні надходження до телеканалів, коли нам треба було в форматі "ванвойсу" доносити до громадян оперативну й актуальну інформацію. Ми випрацювали такий формат, і наші ключові мовники взяли кожен свою нішу й наразі виконують ті задачі, які стоять. Хтось краще виготовляє українські новини, хтось краще працює з закордонними пунктами, у когось є більш налагоджені й цікавіші продукти студійного вироблення. Тобто кожен з учасників телемарафону доєднався своїм ресурсом. Справді, хтось більше робить роботу, хтось менше, але наразі це єдиний продукт», — додав тимчасовий очільник МКІП.
За його словами, марафон досяг цієї мети, оскільки до громадян України надходила необхідна, важлива, оперативна інформація щодо подій в країні.
Водночас, підкреслив Карандєєв,
«життя йде, змінюються і наше бачення, і формати, запрацювала економіка, з’явилися рекламодавці. Сьогодні телеканали розглядають можливість зміни цього формату».
Карандєєв вважає, що для телеканалів є важливим внесення нових форм, нових форматів.
«Мені здається, що вже найближчим часом такі пропозиції будуть випрацювані. І консолідованим рішенням, так само як ухвалювали рішення про запровадження “Єдиних новин”, будуть і внесені зміни в цей формат. Донині держава сприяє, зокрема, фінансово, реалізації цього проєкту, покриваючи ті витрати, які здійснюють телеканали для забезпечення всіх громадян України важливою інформацією, яка нам необхідна для прийняття важливих рішень», — сказав виконувач обов’язків міністра.
Наглядова рада затвердила Річний план діяльності АТ «НСТУ» на 2024 рік
Річний план діяльності АТ «НСТУ» на 2024 рік з урахуванням доповнень та технічної правки ухвалили у грудні на засіданні наглядової ради Суспільного мовлення.
Про це йдеться в протоколі засідання наглядової ради.
Голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький розповів про стратегічні завдання мовника у 2024 році, зазначивши, що ключовими напрямами є розвиток інформаційного мовлення, розвиток виробництва контенту для задоволення культурних та освітніх потреб, початок побудови національної інформаційної мережі.
«Суспільне розвиває напрями виробництва історичного, культурно-мистецького, освітнього, дитячого й спортивного контенту. У 2024 році планується виготовити таку кількість проєктів: 24 історичних, 44 культурно-мистецьких, 10 освітніх, 3 дитячі, 37 спортивних проєктів», — зазначив голова правління Суспільного.
► Показать
Серед стратегічних завдань на 2024 рік — також формування бренду Суспільного, як відомого більшості українців завдяки стійкій системі ідентифікації медіаактивів.
«Ця система враховує розмаїття суспільства та типів контенту, які його обслуговують. Ключовий результат цього стратегічного завдання: перша згадка як джерела інформації — не менш ніж 4%; впізнаваність бренду Суспільного (з підказкою) — не менш ніж 70%; споживання бренду Суспільного (з підказкою) — не менш ніж 45%», — зазначає Микола Чернотицький.
Розширення технічного покриття, каналів комунікацій та вдосконалення зручності доступу різноманітних аудиторій до контенту — ще одне стратегічне завдання Суспільного мовлення на цей рік. Зокрема, «Українське радіо» — 100%; радіо «Культура» — усі обласні центри (крім тимчасово окупованих); радіо «Точка» — інтернет-покриття, м. Київ, прифронтові території.
Також Микола Чернотицький зазначив, що у 2024 році планується підписати щонайменше один контракт щодо копродукції.
«План надходжень: від оренди — 13,15 млн грн; від реклами та спонсорства — 23,18 млн грн; від продажу прав, монетизації диджиталу та інші доходи — 4,86 млн грн; підписання нових контрактів з донорської підтримки — 4,5 млн дол. США», — зауважив голова правління.
Голова наглядової ради Світлана Остапа виступила з пропозицією додати до пункту 3 Річного плану діяльності АТ «НСТУ», що Суспільне забезпечує страхування працівників, а також додати до розділу «Маркетинг та комунікації» завдання щодо відзначення 100-річчя «Українського радіо».
У Казахстані заблокували 11 російських телеканалів
Казахстанський оператор супутникового та інтернет-телебачення TVCOM повідомив, що з початку січня виключив із сітки мовлення деякі російські телеканали, зокрема Первый канал.
Про це пише "Радіо Азаттик".
Згідно з повідомленням оператора, в рамках зниження кількості каналів з інформаційним наповненням ухвалено рішення про виключення телеканалів сімейства ТОВ "ПКВС Казахстан" із сітки мовлення супутникового телебачення та інтернет-ТВ.
► Показать
Відтак буде припинено трансляцію телеканалів "Первый канал СНГ", "Поехали", "Время: дальнее и близкое", "Дом кино", "Телекафе", "Дом кино Premium", "Музыка Первого", "Победа", "Карусель", "Бобёр", "О!".
У повідомленні сказано, що, за рішенням керівництва, компанія планує поступово скорочувати частку закордонних каналів з інформаційним контентом. TVCOM зазначає, що його абоненти "досягнули високого рівня медіаграмотності та отримують новинну інформацію переважно із соціальних мереж".
TVCOM є партнером національного оператора в галузі телерадіомовлення Казахстану АТ "Казтелерадіо".
43% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність, — соцопитування
Майже 43% опитаних українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху «Чесно» з 8 по 15 грудня 2023 року.
29,4% опитаних українців повністю погоджуються з тезою, що єдиний телемарафон втратив актуальність. Ще 13,5% скоріше погоджуються з цим твердженням. Сумарно в актуальність марафону не вірять 42,9% опитаних громадян.
► Показать
При цьому лише 22% респондентів вважають, що телемарафон ще не втратив актуальності. Майже 20% мають до марафону нейтральне ставлення, ще 15% не мають відповіді.
У регіональному розрізі значних відмінностей у цьому питанні немає. Лише західні регіони України мають менш позитивне ставлення до телемарафону, тоді як показники інших регіонів майже не відрізняються.
