В вашем браузере включен плагин блокировки рекламы: Существование нашего сайт возможно благодаря показу рекламы. Пожалуйста поддержите нас, отключив блокировку рекламы на нашем сайте.
Суспільне повідомило про атаку на їх супутникові канали
П’ять телеканалів Суспільного мовлення, які працюють на супутнику, намагаються глушити та підмінити на них контент.
Про зафіксовані спроби втручання в роботу телеканалів повідомляє корпоративний сайт Суспільного.
Йдеться про телеканали Перший, «Суспільне Новини», «Суспільне Крим», «Суспільне Культура» та «Суспільне Спорт», які глядачі дивляться через індивідуальні супутникові антени. Зазначають, що мовлення у цифровому ефірі Т2 та кабельних мережах триває без змін.
Атака розпочалась 9 листопада об 11:07. Технічні спеціалісти відповідних служб працюють над усуненням проблеми.
Станом на 14 годину мовлення на супутнику відновлено.
Ганна Безлюдна покинула «Інтер», Сергій Созановський увійшов до наглядової ради — у керівництві телеканалу відбулися суттєві зміни
У складі наглядової ради та правління Приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер», основного медійного активу Group DF Дмитра Фірташа, сталися зміни. Рішення про них були ухвалені на зборах акціонерів ПрАТ, які відбулися 14 листопада 2023 року. Про це повідомляє сайт телеканалу.
► Показать
Наглядову раду телеканалу «Інтер» залишили Ганна Безлюдна та Мирослава Караєва. Новими її членами стали Сергій Коннов та Сергій Созановський — засновники однієї з найстаріших на ринку однойменної юрфірми, — а також Ігор Ярина, котрий очолював юрфірму «ДФ Лекс» з Group DF.
Новим головою правління «Інтера» призначено Олександра Пилипця, який раніше був шефредактором телеканалу, а останні майже десять років очолював ТОВ «Національні інформаційні системи», що входить до групи та виробляє програми для «Інтера».
Крім того, до складу правління ввійшли Олексій Романюта і Тарас Прозоровський, які працюють у керівництві «Інтера» щонайменше з 2013 року, а також Олександр Адонін.
Зазначається, що головою наглядової ради телеканалу залишається Роберт Шетлер Джонс.
«Компанія GDF високо оцінює досягнення роботи Ганни Безлюдної. Ганна Безлюдна продовжить співпрацю з компанією на рівні Group DF media — головної компанії Group DF у медійному бізнесі», — повідомляється у пресрелізі на сайті групи.
Там же йдеться про те, що припинено повноваження голови правління телеканалу «Інтер» Катерини Шкуратової, яка продовжить роботу в новому медійному міжнародному проєкті компанії.
Короткі відомості про Ганну Безлюдну та Сергія Созановського
► Показать
Безлюдна до 2009 року була генпродюсеркою телеканалу «Інтер», а в лютому 2013 року ввійшла до його наглядової ради. Тоді її членом також стала Караєва як представниця міноритарного акціонера ТОВ «Пегас Телебачення».
Созановський у 2006–2010 роках очолював правління «Інтера», однак потім зосередився на розвитку приватної кіностудії Film.UA, що стала найбільшою в Україні.
Група компаній Фірташа: Структура власності «Інтера» не змінюється. Продаж частки Льовочкіна не вплинув на управління каналом
У пресслужбі групи компаній Дмитра Фірташа Group DF повідомили, що зміна керівництва «Інтера» є звичайним операційним рішенням акціонерів. При цьому структура власності каналу не змінюється. Про це розповів директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Кінцевим бенефіціарним власником Приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер» є Дмитро Фірташ. Нагадаємо, йому у травні СБУ оголосила підозру.
► Показать
Також Олег Арестархов уточнив: він мав на увазі, що власність каналу не змінилася зараз. Проте влітку 2023-го у складі власності відбулися зміни, а саме: зросла частка Дмитра Фірташа з 53,4% до 59,5%. Це сталося в результаті купівлі частки в Сергія Льовочкіна 20 липня 2023 року. Льовочкін перестав бути ключовим учасником унаслідок продажу Brove Holdings Limited 100% акцій Olitilio Ltd. компанії Group DF Holdings Limited. За словами Олега Арестархова, ця зміна власності не вплинула на управління та ухвалення рішень на каналі.
Новий голова правління «Інтера» Олександр Пилипець сказав, що зможе відповісти на питання після того, як увійде в курс справ на каналі, і додав:
«Нас всіх чекають зміни на краще. Зараз головне — перемога».
Основне завдання, яке перед ним поставили акціонери, — покращити роботу.
Новий менеджмент прийшов на канал ще кілька місяців тому. Влада не має наміру закривати «Інтер» або конфісковувати його у власників. Канал зараз потрібен для марафону. Його куруватиме, за інформацією джерел, медійна команда ОП. При цьому медіагрупа має фінансові проблеми та борги.
"Інтер" хоче повернутися у гру і відновити виробництво програм
Про майбутнє каналу в інтерв'ю Forbes розповів новий член наглядової ради Сергій Созановський (власник кіностудії Film.UA Group та голова правління "Інтеру" у 2006-2010 рр).Якщо коротко, то канал зараз виробляє лише телемарафон, рекламодавців немає, а відповідно і прибутків. Буде спроба реанімації, щоб бізнес зовсім не пішов на дно. Концертів до дня побєди та інших совкових програм обіцяють більше не допускати. Созановський порівняв Інтер із хорошим рестораном, який на певний період "почали використовувати для інших цілей".
Про стан справ на "Інтері" зараз
► Показать
«Інтер» на сьогодні серйозно не сприймається в професійному середовищі, в рекламному середовищі, серед ОТТ-провайдерів. Він нічого не виготовляє, він нічого не купує.
Які перші кроки?
► Показать
Якихось яскравих спалахів при тому стані «Інтера», в якому він зараз, я точно не обіцяю. Це буде досить складно...Думаю, якщо застосувати звичайні правила, ситуацію можна виправити...Повернути довіру рекламодавцям, розпочати мінімальне виробництво, відформатувати сітки каналів, які знаходяться не в марафоні...Є загальні індустріальні секрети, які допоможуть дещо покращити становище і дозволять не остаточно висадити на мілину чи не дати розбитися групі об каміння. Це програма-мінімум.
Що з проросійською репутацією?
► Показать
«Інтер» – бренд, який колись любили. Я не думаю, що його абсолютно забули. Як у хорошому ресторані, в який раніше ломилися натовпи відвідувачів, але потім його на якийсь період закрили або почали використовувати для інших цілей. Тому є можливість обережно, дуже дрібними точковими діями спробувати утримати на плаву та думати над новим курсом...Цього (проросійських наративів) не буде за жодних умов. Ну, принаймні, поки я маю хоч якесь відношення до цієї групи. Точніше, матиму якесь відношення до цієї групи. В мене персонально інша позиція.
Чи буде зміна команди?
► Показать
Найближчим часом ні. Я завжди звик працювати з тим матеріалом, який існує.
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила позапланову перевірку 5 каналу (юридична особа — ТОВ «ТРК НБМ»). Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 16 листопада.
За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, регулятор отримав скарги на ефір програми «Рандеву з Яніною Соколовою» 4 листопада, де гостею була колишня народна депутатка, мовознавиця Ірина Фаріон.
Це стало приводом до проведення моніторингу.
Його результати показали, що згадана програма має ознаки порушення закону «Про медіа», який забороняє поширення дискримінаційних висловлювань щодо національності, віку, статі й інших ознак.
Під час згаданого ефіру мовознавиця сказала, що категорично не сприймає російськомовних військовослужбовців ЗСУ і не може назвати їх українцями. Це викликало хвилю обурення серед українських захисників і в суспільстві загалом.
Нацрада призначила штраф «Апостроф TV» через відсутність мовлення в HD
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила штраф ТОВ «Апостроф ТВ» через відсутність мовлення на супутнику. Таке рішення регулятор ухвалив 16 листопада.
За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, регулятор зафіксував відсутність мовлення на супутнику впродовж 15 днів за параметрами, зазначеними в реєстрі. Це порушення, на думку Нацради, згідно із законом «Про медіа» належить до значних. У проєкті рішення Нацради пропонувалось призначити штраф у розмірі 100 500 гривень.
► Показать
Як виявилось, компанія не мовила у стандарті HD, тим часом мовлення в SD не припинялось. Представник «Апостроф TV» зазначив, що, на його думку, відсутність мовлення за одним стандартом не можна класифікувати як повну відсутність мовлення. Канал не припиняв ефіру з 24 лютого 2022 року. Член Нацради Олександр Бурмагін сказав, що не відчуває задоволення від розгляду таких питань, однак він звернув увагу, що канал не повідомив про зупинення мовлення Нацраду:
«Наша позиція, щоб мовники були в комунікації. Це нескладна вимога. Просто поставити до відома. Я нормально поставлюсь, якщо ви звернетесь до суду».
А заступник голови Олег Черниш запропонував з огляду на пояснення представника знизити суму штрафу до 33 тисяч 500 гривень. Це найнижчий штраф, передбачений законом.
Решта членів регулятора пристали на цю пропозицію.
Нацрада призначила штрафи понад 200 тисяч гривень каналам Верхоляка, а О-TV оштрафувала за відмову у проведенні перевірки
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила два штрафи через відсутність мовлення на супутнику каналів FashionTV та «#Наше ретро» (юридичні особи — ТОВ «Наше медіа» і ТОВ «Фешн ТВ-Україна») з Чернівців. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 16 листопада.
Представників каналів на засіданні не було. За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, з 3 по 17 липня зафіксовано відсутність мовлення каналів. Вони не повідомляли Нацраду про намір припинити мовлення. Максим Онопрієнко повідомив, що у своїх поясненнях директор компанії підтвердив відсутність мовлення, аргументував це оновленням технічної інфраструктури.
► Показать
Відсутність мовлення вважається значним порушенням, тому регулятор призначив штраф кожному з каналів у розмірі 100 500 гривень.
На цьому ж засіданні Нацрада зареєструвала дві нові юридичні особи — ТОВ «Наші телеканали» і ТОВ «ФТВ — Юкрейн» із Чернівців, які планують інтернет-мовлення з логотипами тих каналів, що отримали штрафи: «#Наше ретро» та FashionTV.
Також на засіданні Нацрада розглянула результати перевірки музичного каналу О-TV (юридична особа ТОВ «Музичний канал «О-ТВ», канал належить Вадиму Рабіновичу та Андрію Альошину) та зафіксувала відсутність мовлення. Регулятор, за словами Максима Онопрієнка, намагався провести перевірку компанії. Однак компанія не надала пояснень та запитуваних документів. У Нацраді розцінили це як відмову у проведенні перевірки. Був складений відповідний акт. Відмова у проведенні перевірки є значним порушенням, і регулятор призначив компанії штраф у розмірі 268 тисяч гривень.
Сплатити штрафи компанії мають упродовж 60 днів до державного бюджету.
Компанія «ТОВ «Апостроф ТВ» планує звертатися до суду щодо рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про штраф через відсутність мовлення на супутнику. Про це повідомив Володимир Шевчук, юрисконсульт ТОВ «Апостроф ТВ».
Нацрада зафіксувала відсутність мовлення на супутнику впродовж 15 днів за параметрами, зазначеними в реєстрі. Це порушення, на думку Нацради, згідно із законом «Про медіа» належить до значних. У проєкті рішення Нацради пропонувалось призначити штраф у розмірі 100 500 гривень. Однак після пояснень представників суму штрафу знизили до 33 тисяч 500 гривень. Це найнижчий штраф, передбачений законом. Як виявилось, компанія не мовила у стандарті HD, тим часом мовлення в SD не припинялось.
► Показать
Володимир Шевчук вважає, що регулятор неправильно класифікував це порушення і визнав його значним. Телеканал «Апостроф TV» мав мовити на супутнику у стандарті HD та SD, і це було мовлення за двома ознаками. Ознака №1 — це технологія супутникова, але cтандарт мовлення — DVB-S2 та відеостандарт — HD. Ознака №2 — це технологія супутникова, але cтандарт мовлення — DVB-S та відеостандарт — SD.
За його словами, закон «Про медіа» (п.18 ч.3 ст.110) передбачає відповідальність за значне порушення, а саме: за «відсутність мовлення лінійного медіа упродовж 14 днів поспіль, крім випадків, якщо це спричинено обставинами, які не залежать від волі суб’єкта».
«На моє переконання п.18 ч.3 ст.110 Закону застосовується у разі повної відсутності мовлення за будь-якими проявами такого мовлення (ознаками, характеристиками)», — каже Володимир Шевчук.
Однак у випадку з його каналом ситуація інакша. Адже попри відсутність мовлення за одним стандартом воно здійснюється в іншому.
«У цьому випадку можна говорити про “відсутність мовлення за ознакою” або “відсутність мовлення за характеристикою”, або “часткову відсутність мовлення”. Однак такі порушення як “відсутність мовлення за ознакою”, або “відсутність мовлення за характеристикою”, або “часткова відсутність мовлення” у п.18 ч. l3 ст.110 Закону — відсутні. В цьому п.18 чітко вказано, що тільки у разі “відсутності мовлення лінійного медіа” настає відповідальність. Вважаю, що Національна рада неправильно кваліфікувала порушення. Оскільки нездійснення ТОВ “Апостроф ТВ” мовлення за ознакою №1 підпадає під кваліфікацію за п.13 ч.1 ст.110 Закону, який встановлює відповідальність за: “невикористання упродовж трьох місяців виду та/або технології мовлення, зазначених у Реєстрі, невідповідність фактичної територіальної категорії територіальній категорії, зазначеній у Реєстрі”», — каже Шевчук.
Адже, на його думку, канал здійснював мовлення за двома окремими ознаками — за двома окремими супутниковими технологіями. Тому випадок відсутності мовлення за однією ознакою, за його словами, і підпадає під кваліфікацію згаданої в цитаті статті.
А в цьому разі порушення є незначним.
«Позиція Національної ради також полягає в тому, що у випадку з ТОВ “Апостроф ТВ” мовлення здійснювалося за Ознакою №1 та Ознакою №2 з використанням однієї технології — супутникової і такі дії не можна кваліфікувати за п.13 ч.1 ст.110 Закону, оскільки п.13, ч.1 ст.110 Закону вимагає наявності різних технологій, відмова від однієї з яких може призвести до порушення за цим пунктом. Але якщо уважно вивчити п.13 ч.1 ст.110 Закону, то можна виявити, що в цьому пункті відсутнє слово “різні”. Отже, можна зробити висновок, що невикористання будь-якої технології з кількох наявних можна кваліфікувати як порушення п.13 ч.1 ст.110 Закону, як незначне порушення», — додав юрисконсульт «Апостроф ТВ».
Саме тому канал і вирішив звернутися до суду, щоб суд зміг вирішити цю колізію.
Зеленський відзначив державними нагородами понад 20 працівників радіо, телебачення та зв’язку
У четвер, 16 листопада, до Дня телебачення, радіо та зв’язку президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами працівників медійної сфери. Відповідний указ опублікували на сайті Офісу президента.
► Показать
Зокрема, державний орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримали кореспондентка «Ми—Україна» Ірина Антонюк, керівниця онлайн-ресурсу «ТСН.ua» Світлана Панюшкіна, керівник відділу розвитку мережі мовлення «1+1 медіа» Дмитро Пастушенко та співробітниця Суспільного, а нині парамедикиня медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри» Ірина Цибух.
Серед нагороджених й телеоператори медіахолдингу StarLightMedia Денис Сінегін, Євген Задоя та Євген Тур, а також оператор телеканалу «Інтер» Сергій Килимник і військовий кореспондент Ігор Левенок.
Окрім цього, державним орденом «За мужність» ІІІ ступеня відзначили журналіста, колишнього члена Комісії з журналістської етики, а нині командира роти Нацгвардії України Віктора Ожогіна.
У вересні минулого року його було тяжко поранено в боях біля Лимана Донецької області, однак невдовзі військовий знову повернувся на фронт до побратимів.
Окрім медійників, нагороди також отримали працівники Концерну РРТ.
Нагадаємо, 11 листопада 1994 року, в переддень 70-річчя початку радіомовлення в Україні, був виданий Указ Президента України «Про День працівників радіо, телебачення та зв’язку». З того часу 16 листопада вважається Днем працівників електронних масмедіа України. Цей день відзначають також фахівці зв’язку, що забезпечують роботу телефонних мереж і мереж інтернет-зв’язку.
