В вашем браузере включен плагин блокировки рекламы: Существование нашего сайт возможно благодаря показу рекламы. Пожалуйста поддержите нас, отключив блокировку рекламы на нашем сайте.
На фронті загинув випускник Ukrainian Film School та імпроактор Микола Алексик
На війні загинув випускник кіношколи Ukrainian Film School, актор Improv-театру у Львові Микола Алексик. Про це повідомляється на сайті Державного агентства України з питань кіно та на фейсбук-сторінці Ukrainian Film School.
Микола був випускником продюсерської річної програми Ukrainian Film School, був творчою людиною, захоплювався кінематографом, писав вірші та грав на гітарі.
«Микола залишив незгладимий слід не лише в кіномистецтві, а й у серцях тих, хто цінував його мужність і самовідданість. Висловлюємо глибокі співчуття його родині — мамі та бабусі. Нехай пам’ять про Миколу будить у нас гордість за його подвиг і надихає на мирне майбутнє», — написали в Ukrainian Film School.
Крім того, Микола закінчив «Майстерню Impro театру», брав участь у двох Львівських impro-фестинах, як імпроактор та ведучий.
► Показать
Як повідомляє львівський портал «Твоє місто», Микола Алексик народився в селі Великі Ком’яти на Закарпатті, але у 2-річному віці разом з мамою переїхав до Львова.
Обожнював подорожувати і відвідувати нові місця, а особливо любив відпочивати в Карпатах. За словами рідних, «Микола Алексик, як і дідусь, завжди шукав себе та істину».
Микола став добровольцем із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він служив у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України на південному та східному напрямках.
Микола Алексик загинув у бою в Серебрянському лісі в Луганській області 16 грудня 2023 року. Його поховали 1 січня на військовому кладовищі Личаківського цвинтаря.
У Миколи Алексика залишилися мама і бабуся. Його дідусь Андрій Алексик був оперним співаком, головою Львівського відділення Спілки театральних діячів України та членом художньої ради Львівського оперного театру.
У Києві помер 72-річний правнук Івана Франка Юрій Юрачківський
На 72-му році пішов із життя Юрій Юрачківський, який був правнуком видатного українського письменника та громадського і політичного діяча Івана Франка. Про це написало видання «Історична правда» з посиланням на повідомлення «Дому Франка» у Львові.
«З сумом сповіщаємо, що вчора пішов у засвіти син Зеновії-Ростислави Франко, правнук Івана Франка Юрій Юрачківський. Команда Дому Франка висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного. Сумуємо разом з вами», — йдеться у повідомленні «Дому Франка».
Юрій Юрачківський — син Павла Юрачківського та Зеновії-Ростислави Франко, дочки Тараса Франка та онучки Івана Франка.
► Показать
Народився у 1951 році, закінчив Київську СШ №92 ім. Івана Франка. Навчався у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на фізичному факультеті. Працював інженером в Інституті геронтології, а згодом став старшим науковим працівником в Інституті кібернетики АН України.
У 2001 році Юрачківський як науковець поїхав на роботу до США, де пропрацював 10 років.
Також Юрій Юрачківський був чемпіоном і володарем кубку України з бриджу, капітаном національної збірної та багато років очолював Київську федерацію спортивного бриджу, був віцепрезидентом української федерації. 2003 року посів друге місце на чемпіонаті Нью-Йорка з бриджу.
Брат Марії Бурмаки, який після поранення лікувався у військовому госпіталі, помер від серцевого нападу
Від серцевого нападу помер брат співачки Марії Бурмаки Святослав. Він захищав Україну, був поранений, контужений та комісований за станом здоров’я.
Про це у фейсбуці повідомила співачка:
«Учасник бойових дій. Служив в 43-й Окремій Артилерійській Бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Був поранений і контужений, лікувався в військовому госпіталі. У квітні був комісований за станом здоров‘я. Не витримувала його психіка. Не витримало врешті і серце».
Марія зазначила, що її братові, Святославу Бурмаці, було 43 роки. Похорон, за її словами, відбудеться у суботу, 6 січня. Про його час та місце повідомлять пізніше.
Завтра, 8 січня, на території Покровської та Мирноградської громад буде оголошено траур у зв’язку з трагічною загибеллю людей, життя яких обірвалось 6 січня під час ракетної атаки.
Помер маріупольський журналіст, якого дивом урятували після того, як окупанти зруйнували його будинок
На Київщині помер маріупольський журналіст, письменник та інженер Юрій Некрасовський. Про це з посиланням на сайт 0629.com.ua повідомив Інститут масової інформації.
Повномасштабне російське вторгнення Юрій Некрасовський зустрів у Маріуполі, у своїй квартирі. Уже в перші дні ворожого нападу дев'ятиповерховий будинок, де він мешкав, спалили росіяни. Реліквії, величезна філателістична колекція — згоріли, кіт Некрасовського загинув. Самого журналіста врятували сусіди, донесли до укриття. Там він ледве не загинув від голоду, в нього не було сил ходити.
► Показать
Згодом друзі допомогли доставити його до лікарні, де окупанти облаштували військовий шпиталь.
«Я став заручником у росіян і голодував майже два тижні. Цей кошмар (мерзотники з російської адміністрації це називали “харчуванням”) — один раз на день, о 16:00, у вигляді однієї склянки пійла з чотирьох-п'яти макаронів, двох-трьох шматочків картоплі, 100 грамів хліба (причому далеко не завжди; гадаю, могли розікрасти) і гарячої води (теж 100 грамів), навіть без солі. Можна було за два-три тижні померти з голоду, чого я сам уже хотів. З голоду я втратив 14,5 кг ваги, вже нічого не відчував», — розповідав Юрій Некрасовський про ті страшні дні 2022 року.
Юрій Некрасовський був першим у місті, хто започаткував туристичний клуб і став розвивати туризм: спочатку на заводі «Азовмаш», а потім і на міському рівні.
У лікарні, куди сусіди принесли Некрасовського, його випадково зустріла знайома туристка. Вона допомогла знайти друзів, які вивезли його на підконтрольну Україні територію.
«Юрій Некрасовський помер 7 січня у своєму новому житлі. Йому виділили окремий модульний будиночок за 40 км від Києва. Ці модульні будинки побудували американці для переселенців зі сходу. До будиночка Некрасовський отримав і невелику земельну ділянку. Збирався писати книгу спогадів. Але прожив у своєму новому домі лише два дні», — розповіли на сайті 0629.com.ua.
Останню книгу «Огненное столетие» Юрій Некрасовський присвятив 100-річчю комбінату імені Ілліча.
9 січня пішов з життя народний артист України, засновник і організатор Міжнародного фестивалю родинної творчості "Мелодія двох сердець" Віталій Білоножко. Виконавцю було 70 років.
Віталій Білоножко народився 11 червня 1953 року у селі Слобода Буринського району на Сумщині. Закінчив Сумське музучилище, Київську національну консерваторію. Після здобуття освіти працював солістом Київського театру естради на Подолі, а згодом – солістом Держтелерадіо України. Артист виступав дуетом разом з дружиною Світланою Білоножко. У грудні 1995 року йому присвоїли звання народного артиста України. 1999 року разом з дружиною заснували Міжнародний фестиваль родинної творчості «Мелодія двох сердець». Паралельно Віталій Білоножко викладав на кафедрі естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв.
Помер польський кінорежисер Януш Маєвський родом зі Львова
У ніч на 10 січня у віці 92 років помер Януш Маєвський — один із найвідоміших польських режисерів, сценарист, письменник і ректор Варшавської школи кіно, родом зі Львова. Про це повідомила Асоціація польських кінематографістів, передає RMF24.
Асоціація назвала Маєвського
«одним з найвідоміших, найшанованіших і найпопулярніших польських режисерів, майстром жанрового кіно, сценаристом, письменником та викладачем університету».
Там зазначили, що Маєвський
«дуже цінував зустрічі з глядачами, які його любили й масово брали участь у зустрічах з ним».
► Показать
Януш Маєвський народився 1931 року у Львові. Саме там він захопився кіно, коли у семирічному віці побачив «Білосніжку» від Волта Діснея.
«Тоді я помітив, що фільм має владу над глядачами, оскільки він може одночасно викликати однакові емоції в усіх присутніх у залі — сміх чи страх», — згадував колись Маєвський в інтерв’ю для журналу Teraz Polska.
Після Другої світової війни сім’я Маєвських переїхала до Кракова. У 1955 році він закінчив факультет архітектури в Краківській політехніці, а в 1960-му — Вищу школу театру і кіно в Лодзі.
Маєвський усе життя працював за фахом. Протягом 1983–1990 років був головою Ради асоціації польських кінематографістів, а з 2006 року — президентом Асоціації.
Як режисер художніх фільмів Маєвський дебютував у 1964 році фільмом у жанрі фентезі «Аватар, обмін душами». Він найбільш відомий за стрічками: «Цісарсько-королівські дезертири», «Готель Пацифік», «Золото дезертирів», «Ревнощі та ліки», «Урок мертвої мови», «Злочинець, який вкрав злочин», «Локіс. Рукопис професора Віттембаха», «Чорний мерседес».
У 1980-х роках були популярні його історичні телесеріал «Королева Бона» про дружину короля Сигізмунда I Старого та фільм «Епітафія для Барбари Радзивілл» про кохання короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа.
У 1977 році зняв кримінал «Справа Ґорґонової», сюжет якого розгортається у довоєнному Львові та його околицях. Тоді ж уперше після еміграції відвідав рідне місто та родинне помешкання в «будинку, розташованому на пагорбі, де з вікон кухні було видно все місто», а автентичні місця подій потім відтворив на знімальному майданчику під Варшавою.
«Львів — найближче моєму серцю місто. Чим старішим я стаю, тим частіше хочеться повертатися туди. На щастя, я бачу, що львівський Львів оживає», — казав режисер якось в інтерв’ю.
Останній фільм Маєвського — документальний «Jazz Outsider» (2022 рік) був присвячений його великій життєвій пристрасті — джазовій музиці.
У 2018-му Януш Маєвський підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.
На війні загинув випускник факультету журналістики Львівського університету Роман Ряжських
Внаслідок отриманих травм після артобстрілу загинув військовий, випускник факультету журналістики Львівського університету імені І. Франка Роман Ряжських. Про це повідомили у пресслужбі ЛНУ.
Роман Ряжських народився 1996 року в Шепетівці на Хмельниччині.
У 2019 році закінчив факультет журналістики Львівського університету.
Під час повномасштабного вторгнення служив навідником 2 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
«На початку року ми з вами збирали кошти для Романа. Він тоді прийняв рішення захищати нашу Державу. Саме тоді ми з вами за лічені дні зібрали кошти для того, аби забезпечити його всім необхідним.
За кілька днів до нового року Роман написав нам. Сказав, що згадав факультет — із теплом, любов’ю. Пообіцяв приїхати з фронту», — розповіли на сторінці факультету в інстаграмі.
4 січня Роман отримав поранення внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в Донецькій області, а 6 січня помер у лікарні в Дніпрі.
«Академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка глибоко сумує у зв’язку з непоправною втратою і висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям та колегам загиблого Героя», — написали у пресслужбі університету.
Прощання з Романом Ряжських відбудеться 12 січня о 13:00 у Шепетівці на площі Шевченка, повідомила місцева влада.
Померла відома художниця Оксана Грудзинська — авторка панно на станції київського метро «Хрещатик»
У віці 100 років померла відома українська художниця Оксана Грудзинська. Про це сповістила пресслужба Національного музею декоративного мистецтва України.
Серед найвідоміших робіт Грудзинської — оформлення павільйонів ВДНГ, столичного готелю Дніпро, Національного музею українського декоративного мистецтва. Але найвизначніша монументальна робота художниці — декоративні панно у підземному вестибюлі станції київського метро «Хрещатик».
«Кожен, хто бував у київському метро на станції “Хрещатик”, милувався цими прекрасними панно з українськими характером і душею. Авторка — художниця Оксана Аркадіївна Грудзинська, яка торік відзначила 100-літній ювілей. Сьогодні Оксана Аркадіївна пішла у засвіти. Світла і добра памʼять», — написала у фейсбуку українська співачка, мисткиня та волонтерка Анжеліка Рудницька.
Роботи Оксани Грудзинської стали візитівкою не тільки київського метрополітену, але й української столиці загалом, кажуть у музеї декоративного мистецтва. Декоративні панно з яскравими квітковими візерунками складаються з 12 типів прямокутних плиток, які мають безліч варіантів компонування. В основі композиції — характерні для України мотиви рослинного орнаменту. Контури малюнка виконані технікою невисокого, ледь виступаючого рельєфу і розписані кольоровими поливами відновного вогню.
«В основі її творчості — застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу. Роботи художниці такі ж ясні, логічні, насичені добрим світлом і позитивною енергетикою, як і сама мисткиня», — відзначають колеги Оксани Грудзинської.
Від важкої хвороби помер волинський журналіст Ігор Шмигін. Йому було 33 роки
Внаслідок важкої хвороби,ввечері 17 січня помер редактор сайту «Район.Любешів» на Волині Iгор Шмигін. Ігорю було 33 роки, причиною смерті став рак шлунку, який діагностували надто пізно. Про це повідомляється на сайті медіа.
Прощання з журналістом відбудеться 19 січня в Любешеві, повідомив його батько Микола Шмигін, редактор сайту «Район.Історія». Відспівуватимуть Ігоря о12:00 у храмі Вознесіння Господнього ПЦУ Любешева.
«Ігор покинув цей світ раптово. 3 січня він ще працював на сайті, встиг навіть попередити своїх читачів, що в Любешеві не буде електрики 18 січня. Це була його остання публікація», — розповіла редакція.
Ігор Шмигін приєднався до команди «Району» 6 червня 2023 року. За пів року встиг опанувати особливості роботи в онлайн-медіа, опублікував на сайті 1175 новин, одним із перших в редакції експериментував у роботі зі штучним інтелектом, активно вчився і рівно місяць тому взяв участь у West Media Forum.
«Колеги пам’ятатимуть Ігоря, як тактовного, приємного, розумного чоловіка, талановитого і перспективного журналіста», — пише редакція.
