В вашем браузере включен плагин блокировки рекламы: Существование нашего сайт возможно благодаря показу рекламы. Пожалуйста поддержите нас, отключив блокировку рекламы на нашем сайте.
Нацрада зареєструвала два нових регіональних канали
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала два нових телемовника. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 11 січня.
Зареєстровано дві місцеві компанії з Волинської та Житомирської областей, як лінійні медіа, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра. ТзОВ «Нововолинське телебачення телефонія інтернет» (логотип «СТН») надає свої послуги споживачам цілодобово, а ПП «Студія Калина» (логотип «СК») 8 годин на добу українською мовою, працюючи за кабельною аналоговою, кабельною цифровою технологіями. Обидва канали мають формат загальної тематики.
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення анулювала двi ліцензії телеканалів. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 11 січня.
ПП «Телерадіокомпанія «Пульсар-РТБ» (логотип «23») з Охтирки Сумської області відмовляється від ліцензії, оскільки припиняє ефірне мовлення й переходить на цифрове.
З огляду на те, що вивільняються аналогові частоти задля розбудови цифрового телебачення, скасовує ліцензію і ТОВ «Телестудія «Служба інформації» (логотип «НТН») із Києва.
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала 2 місцевих мовника,лінійні медіа комунальних компаній. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 25 січня.
Кам’янська міська рада «Міська інформаційна служба» (логотип «ТРК «МІС») із Дніпропетровської області;
«Калуська районна телерадіоорганізація «Незалежність», Калуської районної ради» (логотип «Незалежність») з Івано-Франківської області.
Місцеві мовники «ТРК «МІС» і «Незалежність» віддають перевагу кабельній аналоговій, кабельній цифровій технологіям та інтернет-мовленню (IPTV).
Такe рішення регулятор ухвалив на засіданні 25 січня.
Провайдерами аудіовізуальних сервісів Нацрада зареєструвала ТОВ «Телерадіокомпанія «Кабельне телебачення» і ТОВ «КТЛ». Свої послуги вони надають у Кривому Розі Дніпропетровської та Ладижині Вінницької областей, застосовуючи кабельну аналогову й кабельну цифрову технології.
Чи є перспективи у платного телебачення? Дедалі більше провайдерів відмовляються від трансляції телеканалів
Дедалі більше українських кабельних операторів відмовляються від співпраці з ефірними українськими телеканалами. Так, на початку 2024 року найбільший провайдер Чернігова «Основа» та оператор з Ірпеня Best оголосили про припинення трансляції каналів медіагрупи Starlight Media. Причиною стало суттєве підвищення плати за ретрансляцію телеканалів.
І якщо кілька років тому подібний сценарій сприймався як кінець бізнесу кабельних операторів, то тепер вони значно легше йдуть на такі кроки та не бояться втратити абонентів.
► Показать
Коли у 2021 році спочатку StarlightMedia та «Медіа Група Україна», а потім «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп» розірвали угоди з провайдером «Мережа Ланет», він втратив 70% телевізійних абонентів.
«Після цього ми сконцентрувалися саме на послузі інтернету. І це дозволило нам вижити. Тому що якби подібного удару зазнав чисто телевізійний провайдер або той, який має більшу частку телевізійних абонентів, то це б привело до банкрутства. Але “Ланет” і тоді, і зараз насамперед орієнтувався саме на інтернет, тому попри багатомільйонні втрати нам вдалося втримати бізнес та його стабілізувати», — розповів комерційний директор «Мережі Ланет» Дмитро Ганзенко.
З початком повномасштабної війни прикладом «Мережі Ланет» скористалися й інші провайдери, ставши більш сміливими й активніше йдучи на відключення каналів медіагруп через незгоду з підвищенням ціни на ретрансляцію.
Нині, на думку Дмитра Ганзенка, продавати послугу телебачення стає збитковим. І наразі заробляти на цьому ринку можуть хіба що ОТТ-сервіси. Вони змогли втримати частину абонентів, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. Їхні бази зростають. Тоді як бази кабельних провайдерів зменшуються постійно. Велика війна прискорила ці процеси.
Так, у серпні 2022 року провайдери з Одеси «Сана+» та «Чорне море» припинили трансляцію каналів групи «1+1» через завелике роялті.
«Після цього у грудні 2022-го SLM відмовилася продовжувати договір на 2023 рік, поки ми не ввімкнемо “1+1”. Ми тоді вимкнули і їх. У 2023-му в мережі “Сана+” і “Чорне море” у нас не було ані SLM, ані “1+1”. На цей рік ми також не стали укладати з ними договори», — розповів технічний директор і власник одеського провайдера «Сана+» Володимир Крупський.
І якщо у випадку з «Ланетом» після відключень популярних каналів провайдер втратив 70% свого телевізійного бізнесу, то на бізнес одеських компаній, за словами Володимира Крупського, це істотно не вплинуло.
За словами керівника ірпінського провайдера Best Олексія Зиневича, послуга кабельного телебачення скоро помре, як помер стаціонарний телефон. Поведінка медіагруп, звісно, обурює кабельних операторів, але вона не є вирішальною, каже Зиневич:
«Зараз більше абонентів питає про стримінгові сервіси, коли абонент може сам обрати, що дивитися. Кабельне щось приносить, але це невеликі гроші, і з кожним роком заробітки кабельників зменшуються».
Своїм пріоритетом більшість провайдерів зараз бачить саме інтернет.
«Це понад 90% нашого бізнесу. Кабельне — це копійки, додатковий сервіс, щоб було зручно клієнту. Ми до всіх вимог медіагруп взагалі за кабельне гроші не брали», — додає Олексій Зиневич і каже, що перспектив у послуги кабельного телебачення не бачить.
Нацрада призначила штраф херсонському каналу Kratu
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення призначила штраф херсонському каналу Kratu (юридична особа ТОВ «Реал-медіа») через відмову у проведенні перевірки. Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 1 лютого.
Нацрада намагалась провести перевірку компанії, але не знайшла її представників за адресою, яка зазначена в реєстрі. Тому був складений акт про відмову у проведенні перевірки. Згідно із законом «Про медіа» це значне порушення. За такі порушення застосовується штраф у розмірі 10% від ліцензійного збору. У випадку з каналом Kratu, цей штраф становитиме 152 гривні 91 копійка.
► Показать
Адвокат каналу Олександр Нечвоглод розказав, що Kratu зараз не працює:
«Ситуацію у Херсоні ви знаєте. Канал знаходився у центрі, коло ЦУМу, які пошкоджені. Працювати там неможливо».
За його словами, під час окупації ворог спонукав власника до співпраці.
«Їм відмовили. Тому вони у присутності засновників розбили та викрали обладнання. У будівлі зараз відсутнє тепло, неможливо працювати. Засновник перебуває за кордоном, весь час на зв’язку. Його батько, другий співвласник, майже не виходить з дому через обстріли. Ми згодні з рішенням щодо штрафу. Співвласники зараз заробляють кошти, щоб відновити роботу за першої можливості», — сказав він.
Проти призначеного штрафу адвокат не заперечував.
Член Нацради Максим Онопрієнко запропонував адвокату тримати зв'язок з представником Нацради в Херсонській області, щоб не було подібних випадків надалі.
У «ТБ Кагарлик» знайшли порушення щодо неподання інформації про власників
Регулятор розглянув результати перевірки каналу «ТБ Кагарлик» (юридична особа — «Телестудія «ТБ Кагарлик», м. Кагарлик Київської області). Компанія не подала до Нацради інформацію про склад власників. Засновником каналу замість районної ради стала міська рада. Однак через те, що минув термін давності порушення, засоби реагування не застосовувались.
Нацрада дозволила донецькому регіональному каналу тимчасовий відступ від ліцензії
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила телеканалу «Капрі» (м. Покровськ Донецької області) відступити від ліцензії. Таке рішення регулятор ухвалив на засіданні 1 лютого.
У своїй заяві компанія звертала увагу на те, що через війну, переїзди співробітників, службу деяких із них у ЗСУ вони не можуть виробляти продукт згідно з тими нормами, які були передбачені в ліцензії. Регулятор визнав їхню нову концепцію допустимою на час воєнного стану.
Згідно із законом «Про медіа», відступ від умов ліцензії не може перевищувати 35% визначеного загального обсягу мовлення. І ліцензіати мають подавати регулятору відповідну заяву.
Нацрада зареєструвала місцевого провайдера аудіовізуальної послуги
Пiсля рееєстрації зможе надавати свої послуги місцевий провайдер аудіовізуальних сервісів — в смт Врадіївці Миколаївської області за кабельною аналоговою технологією свій сервіс поширюватиме ТОВ «Гігабайт+».
Місцевий цифровий конкурс: Нацрада не дала ліцензії єдиному претенденту в Дніпрі, в Івано-Франківську два переможці
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення провела конкурс на місцеве мовлення у Дніпрі та Івано-Франківську і визначила двох переможців. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 8 лютого.
На конкурс виносились місця у двох місцевих мультиплексах. Основні критерії для обрання переможців, за словами заступника голови Нацради Олега Черниша, — обсяги національного продукту, обсяги тематичних програм, досвід роботи у сфері медіа та наявність порушень. Втім на самому засіданні члени регулятора переважно ставили запитання про те, хто власник видання, на які гроші воно існує. А голова Нацради Ольга Герасим’юк радила учасникам готувати хороші презентації і бути переконливішими.
► Показать
На мовлення на 42 ТВК (одна програма) у м. Дніпрі в ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі стандарту DVB-T2 (MPEG-4) претендувала лише одна компанія — ТОВ «А Бізнес». Однак ліцензії вона не отримала. Представниця компанії розповіла, що та не припиняла мовлення під час війни, частково ретранслює марафон, має кілька годин власного ефіру та кінопоказ. Компанія залучає гранти, виробляла програму у співпраці з Національною асоціацією мовлення про переселенців. Колектив компанії складає 20 осіб. Канал залучає до роботи студентів.
«А Бізнес» набрала лише три голоси від членів Нацради.
У конкурсі на 30 ТВК (дві вільні програми) у м. Івано-Франківську в ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі стандарту DVB-T2 (MPEG-4) Нацрада визначила двох переможців.
• ТОВ «Івано-Франківська телерадіокомпанія «Канал-402», м. Івано-Франківськ;
• Івано-Франківське міське комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Вежа», м. Івано-Франківськ.
Обидві місцеві компанії мовили на підставі тимчасових дозволів. «Канал-402» монетизується за рахунок грантів та реклами, «Вежа» — комунальне підприємство, засноване міською радою.
